Skip to content

Сайт закрито
Хата arrow Веб-Культура arrow Особистості arrow Олег Скрипка: «Україна – жлобська країна, але у нас є гарні стильні люди»
Олег Скрипка: «Україна – жлобська країна, але у нас є гарні стильні люди»
Олег Скрипка здивував багатьох своєю появою на сцені Київського національного драматичного театру ім. Івана Франка. Відомий музикант, лідер рок-групи “Воплі Відоплясова” зіграв Виборного у виставі “Наталка Полтавка”, до якої ще й музику написав – “на пару” з Миколою Лисенком.

Як каже сам Скрипка, “50х50”. Та театральним дебютом музиканта це не назвеш. Головний “вевешник” грав на сцені ще у студентські роки. Мав нагоду продемонструвати свої акторські здібності й у Франції. А в цій розмові відкрилося ще одне амплуа Олега Скрипки – як політика.

- Після помаранчевої революції минуло уже понад півроку. Чи змінилося ставлення до українських музикантів за кордоном?

- Я мав приватну поїздку до Франції. Там уже знають, що таке Україна. А ще їздив кататися на гірських лижах до Швейцарії. Зайшов у магазин. Продавець спершу мовчав, а потім запитав: “Ви вважаєте, що Ющенко справді класний?”. Але, за великим рахунком, помаранчева революція ніяк не вплине на успіхи українських музикантів за кордоном. Для нас ніщо не зміниться. Про те, як побудована схема міжнародного шоу-бізнесу, можна читати лекцію. Через півроку ми, звичайно, не почнемо їздити за кордон. Навіть перемога Руслани на “Євробаченні” не надто цьому посприяла. Вийшло декілька збірок пісень помаранчевої революції, завдяки яким про український рок почули. Але про налагодження експорту української музики говорити рано. Зараз нам потрібно більше піклуватися про те, щоб вона звучала в Україні.

- Політика нового уряду – збільшення української музики у вітчизняних теле- і радіоефірах. На вашу думку, скільки відсотків її має звучати?

- Ідеальний варіант для нас – російська схема. У Росії 95 відсотків ефірів – своє. Але це розкіш. Французи встановили демократичну квоту – 60 відсотків. І це, як на мене, мінімум.

- Матимемо чим заповнити ці 60 відсотків?

- Таке запитання – аргумент наших ворогів. Зараз в ефірах “крутиться” лише 5-10 відсотків продукту навіть найвідоміших українських артистів. Наша “Музика дика” вийшла ще три роки тому, а в ефірах вона тільки-но з’являється. Останній альбом ми взагалі поклали на поличку, бо його не “крутили” – через соціальну спрямованість. Так відбувається і з усіма іншими артистами. А молоді музиканти взагалі не мають змоги донести свій матеріал до вух слухача.

- Ви організовуєте різноманітні фольклорні заходи, зокрема фестиваль “Країна мрій”. Навіщо це вам?

- На жаль, відомі люди в Україні діють, здебільшого, лише на свою користь, а не на користь культури і країни. Так вони руйнують культурне суспільство. Я просто використовую момент. Хочу звернути увагу людей на те, що у нас – дуже великий нереалізований творчий і культурний потенціал. Хочу, щоб Україною можна було пишатися.

- Якби ви були радником міністра культури і туризму Оксани Білозір…

- Вона – екстремалка. У неї не дуже гарно вийшло із гендиректором і художнім керівником театру російської драми ім. Лесі Українки Резниковичем, але розібратися з цим театром – стратегічно правильний хід. Міністерство тут програло інформаційну війну. Тому, напевно, спочатку потрібно щось зробити з нашими мас-медіа.
Оксана Білозір – патріотка. Правильно кажуть, що українська культура – стратегічний напрям. Це українська культура і музика перемогли у помаранчевій революції. Вони стали рупором Ющенка. Але культура повинна мати рівень. Естрада – це взагалі не культура. Потрібно зрозуміти це раз і назавжди. Поп-культура – це бізнес. Це руйнування ідейної, моральної і естетичної основи суспільства. Культура – це альтернативна, джазова музика, класика, фольк. Це – театр, балет, кіно. Це все зараз нібито декларується.

- Боїтеся, що далі декларацій не піде?

- Наш уряд має схильність до популізму. Маю побоювання щодо рівня смаку наших урядовців. Він, як на мене, не європейський. Пригадуючи помаранчеві дні, мені було соромно, коли Ющенко вийшов на сцену і почав російською мовою вибачатися перед Донецьком. Це означає, що ми не маємо позиції. А що було з Днем Перемоги? Ющенко поїхав до Москви. Комплекс раба залишився. І це мене лякає.
От для естонців, литовців, латишів День Перемоги – не проблема. Вони раз і назавжди визначилися. Вони не проти цього дня, але знають, що це була не їхня війна. Це так само й не українська війна, в якій, тим не менше, загинуло найбільше українців... За Україну і проти німців воювала тільки УПА. Така історична правда. Коли Євген Марчук був міністром оборони, у приватній розмові він розповів мені, якою була воєнна концепція Радянського Союзу на випадок атомної війни. Життя України, де були всі стратегічні ядерні точки, тривало б дві години… Ми були буфером. Ним і залишаємося.

- Якось ви сказали, що ідеалом жінки для вас є Жанна Д’Арк. Вам подобається Юлія Тимошенко?

- Я ж естет. Такий Прем’єр-міністр – сильна, гарна і розумна жінка – дуже стильно. Україна – жлобська країна. Але в нас є гарні стильні люди. Недарма, мабуть, у народі ходять легенди, що президентом України буде жінка. Підсвідомо ми сподіваємося, що це буде Юлія Володимирівна. Коли на Майдані переважали чоловіки, і тут виходила Тимошенко – це був стовідсотковий феномен Жанни Д’Арк. Усі чоловіки були готові йти, куди завгодно. Вона дуже багато дала для успіху емоційної складової революції. Сподіваюся, її імідж не зіпсується.

- До групи “Ґринджоли” в Україні сформувалося двояке ставлення. Який ваш прогноз щодо музичного майбутнього цих хлопців?

- Я знайомий з ними особисто. Це – талановиті хлопці, організовані. Мають гарний контракт з Ukrainian Records. Вони давно займаються музикою. Тому не ризикують захворіти зірковою хворобою. Питання у тому, чи вистачить їм смаку, щоб “не запопситися”, щоб не стати стандартною естрадною командою? У них уже якийсь балет з’явився. Це – нецікаво.

- Несолодко цій команді зараз, після “Євробачення”…

- “Ґринджоли” разом із Томенком програли в Україні інформаційну війну. Проти них і їхньої участі в “Євробаченні” було застосовано ті ж методи, які використовували проти Ющенка під час передвиборчої кампанії. Та Ющенко виграв інформаційну війну – під час помаранчевої революції. А “Ґринджол” народ не злюбив. Він звик до думки, що Україну представлятиме Лорак.

- Українське аудіопіратство – одне з найорганізованіших у світі. Якби його не було, скільки б уже заробили “ВВ”?

- Підрахувати збитки від піратства неможливо. Якби його не було, я міг би зараз конкурувати грошима з Ахметовим.

На фото: Олег Скрипка: «Такий прем’єр, як Юлія Тимошенко, – дуже стильно». Галина ГУЗЬО "Високий Замок"
 
ХмараПара
Останні повідомлення на arrow ФОРУМІ
 
Зв'язок Адміністрація Форум Галерея Лінки Пошук Мапа сайту Top