Skip to content

Сайт закрито
Хата arrow Веб-Культура arrow Особистості arrow Таїсія Повалій: «Моя дружба з Басковим не випадкова...»
Таїсія Повалій: «Моя дружба з Басковим не випадкова...»
Повалій

—Пані Таїсіє, ви дуже чарівна... Такі жінки викликають заздрощі, далеко не завжди щирі. Ви не боїтеся зурочень, заклинань, пристріту?! І, врешті, розкрийте секрет своєї краси.
 
— Ні, я нічого не боюся, бо зі мною завжди Бог. А щодо краси, то щаслива жінка завжди красива, і я, власне, саме такою себе почуваю.

— Скажіть чесно: а кому вам хочеться позаздрити чи висловити комплімент?

— Ніколи не скупилася на компліменти, я завжди кажу те, що думаю. Коли мене переповнюють якісь почуття, я щиро виплескую їх на людину. Завжди відверта. І ніколи нікому не заздрю — навпаки: завжди радію за людей.

—Пані Таїсіє, ви дуже чарівна... Такі жінки викликають заздрощі, далеко не завжди щирі. Ви не боїтеся зурочень, заклинань, пристріту?! І, врешті, розкрийте секрет своєї краси.
 
— Ні, я нічого не боюся, бо зі мною завжди Бог. А щодо краси, то щаслива жінка завжди красива, і я, власне, саме такою себе почуваю.

— Скажіть чесно: а кому вам хочеться позаздрити чи висловити комплімент?

— Ніколи не скупилася на компліменти, я завжди кажу те, що думаю. Коли мене переповнюють якісь почуття, я щиро виплескую їх на людину. Завжди відверта. І ніколи нікому не заздрю — навпаки: завжди радію за людей.
 
— З раннього дитинства Тая виступала на сцені з дитячим ансамблем, а перша справжня гастроль майбутнього Золотого голосу України сталася у… шість років! Ви шукали професію чи вона вас?! Хто спрямовував ваші творчі зусилля?

— Насправді все складалося саме собою. З дитинства доля вела мене до музики, до співу. Взагалі, моя сім’я дуже співуча і музикальна. І все своє життя з дитинства я була огорнута піснею, мелодією і любов’ю. Тому можна вважати, що пісня знайшла мене сама… І я уявляла себе виключно людиною, пов’язаною з музикою…
 
— Свого часу ви серйозно займались академічним вокалом. І педагоги, друзі, колеги були твердо впевнені в блискавичній оперній кар’єрі Таї. Натомість своє життя ви остаточно присвятили саме естраді. Чому?

— Так, був переломний момент у житті, коли мені потрібно було шукати роботу, і я отримала її в естрадному колективі. Повернутися до академічної музики в той час у мене не було можливості, але й сьогодні я люблю її і володію академічною манерою співу. У мене прекрасна академічна школа. Насолоджуюся, коли виконую романси та арії. Але моє місце на естраді — саме так, на щастя, склалася доля…

— Яким своїм досягненням ви пишаєтеся найбільше?

— Пишаюся всіма своїми вчинками в житті, пишаюся усім, що зробила, й усім, що маю сьогодні. Моє життя досить насичене, і в ньому, на щастя, немає глибоких «провалів». Поруч зі мною вірні друзі, і я впевнена, що так буде й надалі, адже я цього дуже хочу!
 
— У вітчизняній естраді вже немає такої вершини, яку б ви не підкорили. Що ж тоді залишається робити?! Насолоджуватись успіхом, спочивати на лаврах? Але ж це кінець творчості...
 
— У справді творчої людини кінця творчості просто не може бути. У мене дуже багато планів на майбутнє… Тому мені просто ніколи насолоджуватись успіхом і спочивати на лаврах.

— Ви гастролюєте не лише теренами ближнього зарубіжжя. Давали концерти в Англії, Канаді, Бразилії, Аргентині. У Лівані виступали перед українськими саперами, які, ризикуючи своїм життям, знешкоджували вибухівку. Усюди шанувальники мріють потрапити на ваш концерт. А чи є артисти, на чиїх концертах вам хотілося б побувати?

— Звичайно! Якщо є нагода, завжди відвідую всі цікаві для мене концерти колег. До речі, сьогодні «відвідини» концертів дуже спростилися — придбавши DVD, можна будь-якої миті побачити останню шоу-програму кожного артиста, вставивши компакт у програвач. Утім, це як останній захід… Бо лише «живий» концерт може справді дістати до самого серця.

— Все частіше ви співаєте у дуеті з Миколою Басковим. Шанувальники в неймовірному захопленні від цього. Як можете пояснити такий феномен?

— …Насправді наша співпраця не випадкова — доля розпорядилася саме так, що наш дует існує. Однак мало хто знає, що його існування виникло, як кажуть, не завдяки, а всупереч обставинам! І сьогодні, аналізуючи всі кроки, всі етапи, я розумію, що інакше і не могло бути, це саме доля нас поєднала. Так мусило бути, за будь-яких обставин.
 
— Що саме ви маєте на увазі, стверджуючи, що дует існує «не завдяки, а всупереч»?..
— Так, це майже невідома історія… У травні минулого року я була у великому гастрольному турі Україною. Аж ось, зовсім несподівано, мене просто «зірвали» запрошенням виступити в одній програмі з Миколою Басковим. На той час я не була особисто з ним знайома. Однак творчість цього співака мені подобалася. Втім, я просто не могла так одразу все покинути і поїхати… Не скасовуючи свій концерт у Херсоні, я написала відеозвернення до Баскова — мовляв, дуже вдячна за запрошення, але не можу бути на вашому концерті, бо в мене триває тур, чекають глядачі…
Тут треба зауважити, що ініціатором нашої «сценічної зустрічі» була Валя Басовська — наш відомий промоутер. Саме вона проводила паралельно і мій гастрольний тур, і його… Власне, Валя наполягала на такому поєднанні голосів.
А далі… У тому турі завершальний концерт був в Ужгороді. Там наші гастрольні шляхи співпали, і ми, не плануючи заздалегідь, експромтом (!) уперше заспівали дуетом. Тоді ми виконали «Молитву» — це викликало вибух у залі! Зізнаюсь: я такого навіть не чекала! А потім ми мали відбути додому до Києва власними авто. І знову ж таки Валентина Басовська запропонувала відпочити у Львові. Мовляв, там у Баскова концерт. Я погодилася.
Власне, я опинилася на концерті Баскова випадково, і ми знову заспівали разом «Молитву» — зал торжествував! Не повірите: це був лише другий день нашого знайомства… І такий випав успіх. Ні, не просто успіх, а щось більше, щось неперевершене! Подумати тільки, а я ще опиралася, щоб не зупинятися у Львові, щоб не виходити на сцену (сміється).
Після естрадного концерту ми попрощались і стали збиратися до Києва. А Басовська, нібито між іншим, каже: «Сьогодні у Львівському оперному театрі великий концерт Баскова — ви ніде такого не побачите! Невже не хочете подивитися на це?!» Але ж ми були в джинсах… В оперу так не підеш. Ми були змушені купити вечірнє вбрання. Микола щиро зрадів, побачивши нас у театрі…

— Цікаві подробиці... Але ж на цьому ваша співпраця не припинилася?

— До мене потрапила дуже гарна пісня «Отпусти меня». Я вирішила співати її одна — текст був спеціально для мене перероблений на сольний. Ігор Ліхута о другій годині ночі дав Колі Баскову послухати цю пісню (на той час ми вже товаришували, і він якраз був у нас в гостях). У Баскова відразу загорілись очі: він виявив бажання заспівати цю пісню в дуеті зі мною. Тієї ж ночі ми всі зібралися і поїхали на студію… І відтоді пісня «Отпусти меня» зазвучала в країнах СНД.

— Ігор Ліхута — ваш чоловік і продюсер. Чи не спокушає вас обох боротьба за виживання ідей? І чи існують «продюсерські» та «виконавські» табу?

— Ми настільки вжилися одне в одного, що вже навіть думаємо однаково і майже ніколи не сперечаємось.

— Ваше знайомство з паном Ігорем мало якусь особливість? Як ви сприйняли його закоханість і чи мали передчуття, що це — доля?

— Так, я мала передчуття, що це той друг, який мене повністю розуміє, підтримує і надихає на майбутні звершення.

— Ви носите прізвище першого чоловіка. Не діймала спокуса стати Таїсією Ліхутою?

— Ми давно обговорювали це питання і дійшли висновку, що прізвище Повалій більш сценічне, ніж Ліхута… А Ліхута, до речі, — виключно продюсерське прізвище (сміється).
 
— Ваш син пише музику, займається аранжуванням. Кажуть, що ви проти того, щоб він «ішов» у шоу-бізнес.

— Я на власному досвіді знаю, що хліб артиста важкий. Особливо в нашій країні. І як кожна мама я хочу легшої долі для свого сина... Якби ж то знати, де шукати ту легку долю… Все в руках Божих…

— А якою ви бачите свою майбутню невістку?

— Звичайною жінкою, яку буде любити мій син.

— На концертах ви — народна артистка України, королева естради, серед своїх шанувальників — просто Тая... А ким вам хочеться бути вдома? І чи збувається ця мрія?

— А вдома мені хочеться бути шеф-кухарем. Дуже люблю готувати, і в мене це файно виходить! Проте до плити мене краще не допускати, бо відірватися від моїх страв просто неможливо.

— Стривайте, я ніколи не чув, щоб Таїсія Повалій влаштовувала скандали... Наче перебуваєте в ідилічній атмосфері. Невже вам так важко знайти привід, щоб підвищити голос, вжити «круте» слівце?

— Ви не повірите — зовсім не важко! Я знаю всі ці слова! Але в мене вони звучать як пісня.

— У вас є недоліки?

— Є. Але тільки один (зі смутком в очах).
 
— Ваш спосіб життя... Який він?

— Бурхливий, наче море…

— Чи є якийсь принцип, за яким ви формуєте свій гардероб? І перелічіть улюблені речі, на яких він «тримається».

— …У мене три гардеробні кімнати. Перелічити будь-які речі просто неможливо.

— Хм... А які найулюбленіші ваші розваги?

— Понад усе люблю тишу, люблю слухати природу, люблю спів птахів. До речі, вам хочеться викрити свій секрет — я зовсім недавно відчула, як цікаво спостерігати за птахами! Вони спілкуються — наче люди… Це цілий світ! Безмежний, казковий. Було б непогано, якби люди хоч іноді брали приклад з мирних пташок…

 

Досьє

Прізвище: Повалій
Ім’я: Таїсія
Інше ім’я: просто Тая
Дата народження: 10 грудня
За гороскопом: Стрілець
Місце народження: село Шамраївка Сквирського району Київської області
Місце проживання: Київ
Звання: народна артистка України
Освіта: закінчила училище імені Глієра (диригентсько-хорове відділення)
Стаж роботи на професійній сцені: вісімнадцять років
Кавалер чотирьох орденів: «Слава на вірність Вітчизні», «Святого Станіслава», «Святої Анни», «Святого Миколая Чудотворця» (свого часу цю нагороду отримала Мати Тереза)
Альбоми: «Панно Кохання», «Я вас люблю», «Сладкий грех», «Чортополох», «Птица вольная», «Буде так», «Чарівна скрипка», «Одна-єдина» (записаний разом із Йосифом Кобзоном)
Акторські роботи: «Шорох крыльев» (мелодрама, 1989), «Уран» (драма, 1990), «Вечера на хуторе близ Диканьки» (комедія, 2001), «Золушка» (мюзикл, 2002)
Досягнення у концертному марафоні: тридцять сольних виступів протягом місяця в усій Україні!
Відхилення від норми: у страви кладе дуже багато смаженої цибулі (просто обожнює її)
Улюблений колір: чорний

джерело: СІТІ ЛАЙФ

 

 
ХмараПара
Останні повідомлення на arrow ФОРУМІ
 
Зв'язок Адміністрація Форум Галерея Лінки Пошук Мапа сайту Top