Skip to content

Сайт закрито
Хата arrow Музика arrow Lossless arrow Лео - Люмінофори (2005)
Лео - Люмінофори (2005)
ЛюмінофориЯкість: APE/EAC + covers
Тривалість: 41:20 хв.
Розмір: 235 Мб.

Безліч крихітних людських фігурок, що випромінюють фосфоричне блакитне світло на обкладинці диска - це, схоже, графічна метафора того музичного клімату, який тут домінує. А творцем цього особливого настрою, який з легкістю можна віднести до стилю "лаунж" є відомий (не у вузьких колах) музикант, акордеоніст групи "Мандри" Леонід Бєлєй aka Лео. Музична техніка цього виключно інструментального альбому справді "світиться" - як люмінофор; ніби "світлячок" посеред осіннього листя. Усе тут легко і комфортно, ніби хтось невидимий погладжує ваші вуха… Не менш визначальним є те, що Леонід "на повний зріст" демонструє своє бездоганне володіння акордеоном - цим далеко не "легким" інструментом. І якось одразу зрозуміло, що він просто в нього закоханий. До речі: усі партії гітар, синтезатору та усі електронні семпли він придумав і записав самотужки. Звукорежисурою опікувався давній приятель "Мандрів" Андрій Обод.

Що ж спонукало музиканта доволі відомого колективу пуститися раптом у "сольне плавання" на хвилях майже солоного стилю "лаунж". Передусім - різнобічність музичних уподобань. Ще до "Мандрів" існувала альтернативна група "Ярн", пізніше - електронний студійний проект "Звірята Суфіни". Зовсім недавно Леонід Бєлєй збагнув, що за роки інтенсивного рок-музикування у нього накопилося чимало тем, непридатних для реалізації "Мандрами". Йдеться про різновид досить вишуканої інтелігентної музики, яка нікого і ні за яких умов не "напружує". Її можна слухати будь-де і будь-коли. Ну от як музику до знаменитого фільму "Амелі", де також багато лірики й акордеону. Але відмінність "люмінофорів" від інших зразків "лаунжу" полягає в тому, що цей диск - концептуальний, а його побудова має власну драматургійну лінію. Умовно це можна визначити як звукову мандрівку утаємниченими місцями, які знаходяться далеко на узбіччях мегаполісів і цівілізації як такої. Себто "люмінофори" мають дуже виразний, як на мене, антиглобалістичний підтекст. Альбом розпочинається п''єсою "Такий близький далекий берег", а завершується двома надзвичайно красивими речами "Острови так швидко змінюють колір" та "Мелодії телефонних доріг". Задовго до появи сольного диску Леоніда Бєлєя, лідер-вокаліст "Мандрів" Фома видав свою платівку "Live" - "живий" звіт одного з сольних концертів. Одразу ж поповзли чутки про розкол у лавах "Мандрів". Подібні забобони супроводжували обидва сольних альбоми Олега Скрипки, однак "ВВ" і не збиралося розпадатися. Отже, сольні роботи учасників зіркових груп - це не свідчення внутрішніх негараздів, а якраз навпаки - вони вказують на потужний професійний потенціал музикантів, їхню творчу різнобічність. Олександр Євтушенко.

  • 1. Такий близький далекий берег
  • 2. Нічні ліхтарі
  • 3. Easy Evening
  • 4. Амфібії
  • 5. Парафінові кульки
  • 6. Культпохід
  • 7. Zоотроп
  • 8. Люмінофори
  • 9. Водолази
  • 10. Multimedia Jam Session
  • 11. Острови так швидко змінюють колір
  • 12. Мелодія телефонних доріг

 
ХмараПара
Останні повідомлення на arrow ФОРУМІ
 
Зв'язок Адміністрація Форум Галерея Лінки Пошук Мапа сайту Top