Skip to content

Сайт закрито
Хата arrow Кіно arrow Чорнобиль - Хроніка важких тижнів
Чорнобиль - Хроніка важких тижнів
ЧорнобильТривалість: 01:04:41
Розмір файлу: 700 Mb.

Є катастрофа, і є наслідки цієї катастрофи. Багато фільмів створено вже через роки після вибуху четвертого блоку Чорнобильської АЕС. Та лише небагато людей були свідками самої трагедії. Лише дві кіногрупи прорвалися через чиновницькі перешкоди, однією з них була команда режисера "Укркінохроніки" Володимира Шевченка. 14 травня 1986 року вони виїхали на зйомки на станцію і наступні сто днів провели поряд з пожежниками, енергетиками, військовими, дозиметристами і атомниками, що ліквідовували наслідки вибуху на ЧАЕС. Всі вони розуміли небезпеку, якій піддавалися. Хтось виконував наказ, хтось не мав вибору, але серед кінематографістів були тільки ті, хто приїхав сюди із власної волі. Більше того, Шевченко вів справжню облогу численних, але необхідних інстанцій, щоб потрапити в епіцентр катастрофи. Вже в лікарняній палаті, отримавши велику дозу радіації, режисер записав в щоденнику: "Якщо хтось скаже мені, що якби не ліз, був би з легенею, негайно відповім: краще без легені, ніж, як деякі, без честі".

Є катастрофа, і є наслідки цієї катастрофи. Багато фільмів створено вже через роки після вибуху четвертого блоку Чорнобильської АЕС. Та лише небагато людей були свідками самої трагедії. Лише дві кіногрупи прорвалися через чиновницькі перешкоди, однією з них була команда режисера "Укркінохроніки" Володимира Шевченка. 14 травня 1986 року вони виїхали на зйомки на станцію і наступні сто днів провели поряд з пожежниками, енергетиками, військовими, дозиметристами і атомниками, що ліквідовували наслідки вибуху на ЧАЕС. Всі вони розуміли небезпеку, якій піддавалися. Хтось виконував наказ, хтось не мав вибору, але серед кінематографістів були тільки ті, хто приїхав сюди із власної волі. Більше того, Шевченко вів справжню облогу численних, але необхідних інстанцій, щоб потрапити в епіцентр катастрофи. Вже в лікарняній палаті, отримавши велику дозу радіації, режисер записав в щоденнику: "Якщо хтось скаже мені, що якби не ліз, був би з легенею, негайно відповім: краще без легені, ніж, як деякі, без честі".

Зйомки велися безперервно в самих небезпечних зонах, де під ногами ще диміли уламки графіту... Двадцять тисяч метрів плівки… Зняті з вертольота кадри над зруйнованим реактором були засвічені радіацією і плівку забракували. Але режисер поставив кадри із засвіченням в монтаж і на екрані вони з'являються під часті удари лічильника Гейгера.

Оскільки все, що мало відношення до Чорнобиля, ретельно фільтрувалися владою: всі друкарські, аудіо-, фото- і відеоматеріали повинні були проходити спеціально створену Міжвідомчу групу експертів, в яку входили представники тридцяти трьох міністерств і відомств. Після цього свій дозвіл повинні були дати ЦК, Політбюро, Головліт і Держкіно. Звісно, держструктури розраховували на те, що радянські творці будуть прославляти героїчну працю ліквідаторів і своє керівництво, яке їх спрямовуює на шлях подвигу. Режисер відстоював право на чесний погляд, тому що по відношенню до людей, що працювали і вмирали там, на ЧАЕС, інша позиція була б злочином. Внаслідок тривалої боротьби, фільм таки вийшов на екран, порізаний, але не фальшивий. І останній.

Творець кінопрецеденту, закупленого згодом 132 країнами світу, який одержав призи дев'яти міжнародних кінофестивалів і увійшов до історії української та світової кінопубліцистики ХХ століття, помер від променевої хвороби буквально через місяць після прем'єри.

26-го квітня глядачі «1+1» вперше побачили українську версію стрічки, де дикторський текст українською мовою читає актор Андрій Поддубинський.

  • Відео: DivX 704x528 25,00 1385 Kbps 0,15 b/px
  • Аудіо: MP3 44100 Hz 128 Kbps

 
ХмараПара
Останні повідомлення на arrow ФОРУМІ
 
Зв'язок Адміністрація Форум Галерея Лінки Пошук Мапа сайту Top