| Ot Vinta - Дриґтиндимба (2002) |
Якість: МР3 / 160-170 кб/с Розмір: 44 Мб Ці хлопаки не потребують рекламної розкрутки. Вона їм ні до чого. Музиканти можуть забратися до найвіддаленішого села, зайти у клуб, там стати і заграти. Можуть спуститися до закуреного пивного “гадюшника”, там вилізти на барну стійку і заграти. Можуть опинитися на сцені престижного велелюдного фестивалю, там стати та… заграти. І всюди їх сприймають відразу: і в Києві, і у Варшаві, і в Москві, і в захуртовинених Чорториях. Під їхні ритми робочий і не дуже люд підривається у танок з півоберта, а в найближчих задвірках обов’язково висвітиться напівперевернутий напис OT V!NTA. І жодне хамло не насмілиться обізвати їхню музику “нєформатом”, бо це рівносильно заперечити весь рок-н-ролл: хто ж на таке піде? OT V!NTA грають укробіллі. Цю назву хлопці самі ж і вигадали, щоб стисло, одним словом, описати музику, замішану на рокабільному запалі та україномовних колоритних текстівках. За рівнем останніх укробільники гідно змагаються з телевізійними перекладачами-адапторами. Річ у тому, що “от-вінтисти” досить вдало підібрали фонеми, що здалеку нагадують англійські “буґі-вуґі”, “камон” чи подібні вигуки. А вслухаєшся, чуєш наші повноцінні зрозумілі слова, ще й з жартом вжиті: “Кобила била мене, гоп-топ”. Інша показова мовна знахідка гурту: український відповідник російському, вже класичному виразу “харашо сідім”; “чудово сидимо”. Що не пісня, то перл (тут від “пертися”). Суть платівки зашифрована в назві альбому - Дриґтиндимба. Отож це музичка, під яку ти спочатку безтямно і невтомно ДРИҐаєш кінцівками. Потім, операючись на ТИН, шукаєш в темряві своє село (для міського населення; спальний мікрорайон) і йдеш на ДИМ. По дорозі тебе тягне на БА… Секс, словом. Замість нього отримуєш в “писок” і тебе посилають знову на ДРИҐ. Спочатку назва писалася “Дриктиндимба”. Випадково, завдяки телефонним завадам, в одному з видань було вжито букву “ґ”. Побачивши цей опус, Юрко Журавель, лідер OT VINTA вигукнув щось на кшталт: “Прикольно! Тре’ так і надалі робити.” Отож, берем “Дриґтиндимбу” і чуємо, як деренчить справжній козобас. Чи “козло”? Вічно плутаю…
|
ФОРУМІ
