| ВЕРТЕП - Бучалчин Ґандж (2006) |
 Якість: APE/EAC + covers Тривалість: 42:53 хв. Розмір: 297 Мб. Бучалчин ґандж — наш діагноз останніх п’яти років. Нам неодноразово стверджували, що так не мона, не плутайте грішне з праведним, і ваще — «шо за вертеп такий». Гурт мандрівних дяків називали «мандрівним, як вертеК»!:), писали, ніби «вертеп хатіт чтоби всєм била харашо», і казали: «бєз ярко вираженова вакаліста пєть нєльзя!». Ми ж змінювали інструменти, прописки і майданчики, студії, одяг і мікрофонні стійки. Губили гітари, баяни і барабани. Губилися самі. Знаходились і їздили тисячі км на потягах, таксах і бусах. Писали саундтреки і посипали на телеканалах, грали на фестивалях електронної музики і в хатах незнайомих людей, співали татарською, російською і білоруською. Грали на дудуку аркан, змішували пиво і шампану, палили ватри з кукурудзи і варили гречку на горі, стрибали через купальський вогонь під табли і народжували дітей, співали на вірші друзів та робили мажорні фотосесії, рвали струни (хоч це й попсово) і курили бучалки в Криму та Карпатах (що як мінімум автентично), співали різдвяних регей і ритм-енд-блюзових січових, були правильними і неформатом, націоналістами і багатонаціональним ансамблем, андеґраундом, фольком і естрадою. Сподіваємось лишитись і розмножитись максимально кайфно і надовго! Платівка — це те, що вже накипіло і програлося на багатьох майданчиках, написане нами і вами, замішане Богом (за що йому окрема подяка) і спечене за різних умов на річці Дніпро. Кожна нота і кожне слово — східняцька земля, яка милостиво дозволяє нам ходити по ній ногами і бути від того щасливими. *«Бучалка» (діалектно-підгороднянське, Дніпропетровський район) — верхня частина очерету, «голівка», яку курять дітлахи в нашій місцевості. * «Ґандж» — (українське) риса, вада
|
ФОРУМІ
